Туреччина підписала Шпіцбергенський трактат
У Туреччині набув чинності договір про Шпіцберген (Свальбард) після публікації президентського указу в «Офіційному віснику». Цей договір визначає правовий статус архіпелагу Шпіцберген в Арктичному регіоні.
Що таке Шпіцбергенський трактат
Шпіцбергенський трактат був підписаний у Парижі 9 лютого 1920 року і набув чинності у 1925 році. Він визнає суверенітет Норвегії над архіпелагом, але надає громадянам країн-підписантів рівні права на:
- Володіння нерухомістю та проживання
- Рибальство та видобуток корисних копалин
- Ведення комерційної діяльності
- Проведення наукових досліджень
Що зміниться для Туреччини
З приєднанням до договору турецькі громадяни та підприємства отримали нові можливості на Шпіцбергені:
- Придбання нерухомості та проживання
- Рибальство в територіальних водах
- Комерційна діяльність у морському та гірничодобувному секторах
Окрім того, турецькі вчені зможуть проводити дослідження на майбутній турецькій науковій станції, а турецькі студенти отримають доступ до освіти в університетському центрі архіпелагу.
Туреччина та Арктика: стратегічні цілі
Цей крок є частиною стратегії Туреччини щодо зміцнення присутності в Арктиці та використання природних ресурсів регіону. Також Туреччина продовжує домагатися статусу спостерігача в Арктичній раді.
Наукові експедиції Туреччини в полярні регіони
Туреччина активно розвиває наукові дослідження в Арктиці та Антарктиді:
- У 2024 році завершена четверта Національна арктична експедиція (TASE-IV) у виключній економічній зоні Норвегії та навколишніх водах Шпіцбергена.
- У 2024 році встановлена станція спостереження за навколоземним простором на острові Підкова в Антарктиді в рамках дев’ятої Національної антарктичної експедиції (TAE-IX).
- З 2017 року Туреччина провела 12 полярних наукових експедицій: 8 – в Антарктиду, 4 – в Арктику.
Підписання Шпіцбергенського трактату відкриває перед Туреччиною нові перспективи в Арктиці, розширюючи її наукову та економічну присутність у регіоні.
