Туреччина підписала Шпіцбергенський трактат

У Туреччині набув чинності договір про Шпіцберген (Свальбард) після публікації президентського указу в «Офіційному віснику». Цей договір визначає правовий статус архіпелагу Шпіцберген в Арктичному регіоні.

Що таке Шпіцбергенський трактат

Шпіцбергенський трактат був підписаний у Парижі 9 лютого 1920 року і набув чинності у 1925 році. Він визнає суверенітет Норвегії над архіпелагом, але надає громадянам країн-підписантів рівні права на:

Володіння нерухомістю та проживання
Рибальство та видобуток корисних копалин
Ведення комерційної діяльності
Проведення наукових досліджень

Що зміниться для Туреччини

З приєднанням до договору турецькі громадяни та підприємства отримали нові можливості на Шпіцбергені:

Придбання нерухомості та проживання
Рибальство в територіальних водах
Комерційна діяльність у морському та гірничодобувному секторах

Окрім того, турецькі вчені зможуть проводити дослідження на майбутній турецькій науковій станції, а турецькі студенти отримають доступ до освіти в університетському центрі архіпелагу.

Туреччина та Арктика: стратегічні цілі

Цей крок є частиною стратегії Туреччини щодо зміцнення присутності в Арктиці та використання природних ресурсів регіону. Також Туреччина продовжує домагатися статусу спостерігача в Арктичній раді.

Наукові експедиції Туреччини в полярні регіони

Туреччина активно розвиває наукові дослідження в Арктиці та Антарктиді:

У 2024 році завершена четверта Національна арктична експедиція (TASE-IV) у виключній економічній зоні Норвегії та навколишніх водах Шпіцбергена.
У 2024 році встановлена станція спостереження за навколоземним простором на острові Підкова в Антарктиді в рамках дев’ятої Національної антарктичної експедиції (TAE-IX).
З 2017 року Туреччина провела 12 полярних наукових експедицій: 8 – в Антарктиду, 4 – в Арктику.

Підписання Шпіцбергенського трактату відкриває перед Туреччиною нові перспективи в Арктиці, розширюючи її наукову та економічну присутність у регіоні.